Буроін'єкційні палі для фундаментів
Буроін'єкційні палі виконуються методом поступовообертального занурення полого шнеку в грунт до проектної глибини з наступним нагнітанням бетоної суміші в свердловину скріз полий шнек і поступовим вийманням шнеку зі свердловини. Така технологія має інші назви, наприклад CFA (Continuous Flight Auger - шнек бесперервного ходу) в Польщі така технологія має назву "Pale formowane świdrem ciągłym". А тепер простими словами: Шнек, наварений на трубу, як велике свердло наче, забурюється в грунт, а потім по цій трубі подається бетон. Не просто подвється, а за допомогою бетононасоса (Eng - concrete pomp, PL - pompa do betonu). Цей бетононасос подає бетон під великим тиском (Eng - concrete injection, PL - podawania betonu pod ciśnieniem) через резинові, армовані шланги - бетоноводи. Бурова установка і бетононсос працюють сінхронізовано і під контролем спеціального компьютера, який мониторить тиск бетону, глибину забура, кількість обертів шнеку і ше багато інших параметрів. Саме завдяки сінхронізації роботи бурової установки і бетононасосу вдається заповнити свердловину потрібною кількістю бетоної суміші. Після бетонування свердловини в свіжий бетон занурюється каркас, як правило просторовий арматурний (Eng - reinforcing cage for pile, PL - Zbrojenie pala), але можливо і двутавр і армування окремими прутами а іноді взагали без армування . Цю роботу виконують бурова установка і екскаватр. Також екскаватор виконує багато допоміжних функцій, якто відбір грунту що вибурюється зі свердловини, переміщення бетоноводів, подавання каркасу тощо. Тобто, для виконання комплексу робіт з влаштування буроінєкційних паль потрібні три механізми - бурова установка, бетононасос і екскаватор. В умілих руках під керівництвом досвідченного виконроба технологія буроінʼєкційних паль стає якісною, швидкою і економічною серед усіх інших технологій влаштування паль.
Boroinjection piles for foundations
Boro-injection piles are made by the method of gradually rotating immersion of a hollow auger into the ground to the design depth, followed by injection of the concrete mixture into the well through the hollow auger and gradual removal of the auger from the well. This technology has other names, for example, CFA (Continuous Flight Auger).And now in simple words: An auger welded to a pipe, like a big drill, is bored into the soil, and then concrete is fed through this pipe. Not just doubled, but with the help of a concrete pump (Eng - concrete pomp, PL - pompa do betonu). This concrete pump delivers concrete under high pressure (Eng - concrete injection, PL - podawania betonu pod przeszkem) through rubber, reinforced hoses - concrete pipes. The drilling rig and the concrete pump work synchronously and under the control of a special computer that monitors the concrete pressure, the drilling depth, the number of revolutions of the auger and many other parameters.Thanks to the synchronization of the work of the drilling rig and the concrete pump, it is possible to fill the well with the required amount of concrete mixture. After concreting the well, a frame is immersed in fresh concrete, usually a reinforcing cage for pile (Eng - reinforcing cage for pile, PL - Zbrojenie pala), but it is also possible to have I-beams and reinforcement with separate rods, and sometimes without reinforcement at all. This work is performed by a drilling rig and an excavator. Also, the excavator performs many auxiliary functions, such as the selection of soil drilled from the well, moving concrete pipes, feeding the frame, etc. That is, three mechanisms are required for the execution of a complex of works on the installation of injection piles - a drilling rig, a concrete pump and an excavator.In skillful hands, under the guidance of an experienced engineer, the technology of drilling injection piles becomes high-quality, fast and economical among all other pile installation technologies.
Pale boroiniekcyjne do fundamentów
Pale boro-iniekcyjne wykonuje się metodą stopniowego zanurzania świdra drążonego w gruncie na głębokość projektową, a następnie wtryskiwania mieszanki betonowej do studni przez świder drążony i stopniowego wyjmowania świdra ze studni. Technologia ta ma inne nazwy, np. CFA (Continuous Flight Auger) w Polsce nazywana jest „Pale formowane świdrem świdrem świdrem świdrem”. A teraz w prostych słowach: świder przyspawany do rury, jak duże wiertło, jest wiercony w glebie, a następnie beton jest podawany przez tę rurę. Nie tylko podwojony, ale za pomocą pompy do betonu (ang. - pompa do betonu, PL - pompa do betonu). Ta pompa do betonu dostarcza beton pod wysokim ciśnieniem (Eng - wtrysk betonu, PL - podawanie betonu pod przeszkem) przez węże gumowe, zbrojone - rury betonowe. Wiertnica i pompa do betonu pracują synchronicznie i pod kontrolą specjalnego komputera, który monitoruje ciśnienie betonu, głębokość wiercenia, ilość obrotów świdra i wiele innych parametrów. Dzięki synchronizacji pracy wiertnicy i pompy do betonu możliwe jest wypełnienie studni wymaganą ilością mieszanki betonowej. Po zabetonowaniu studni ramę zanurza się w świeżym betonie, zwykle klatkę zbrojeniową do pala (inż - klatka zbrojeniowa do pala, PL - Zbrojenie pala), ale możliwe jest również zastosowanie belek dwuteowych i zbrojenia osobnymi prętami oraz czasami w ogóle bez wzmocnienia. Ta praca jest wykonywana przez wiertnicę i koparkę. Koparka spełnia również wiele funkcji pomocniczych, takich jak wybór gruntu wywierconego ze studni, przesuwanie rur betonowych, podawanie ramy itp. Oznacza to, że do wykonania kompleksu prac związanych z montażem pali iniekcyjnych potrzebne są trzy mechanizmy - wiertnica, pompa do betonu i koparka. W zręcznych rękach, pod okiem doświadczonego inżyniera, technologia wiercenia pali iniekcyjnych staje się wysokiej jakości, szybka i ekonomiczna wśród wszystkich innych technologii montażu pali.
Буронабивні палі
Буронабивні палі виконуються методом поступовообертального занурення ковшебура (желонки) в грунт до проектної глибини під захистом обсадної труби або бентонітового розчину (також в комбінації першого і другого). Бетона суміш в свердловину подається за допомогою бетонолітних труб під дією гравітації або нагнітанням бетононасосом. Занурення каркасу виконується до подавання бетону, а виймання обсадної труби виконується одночасно з подаванням бетону з відмітки, коли бетонна суміш заповнює обсадну трубу на висоту виймання. на відміну від технології "Буроінʼєкції" така технологія має мінімальний вплив на стабільність грунтів та надає можливість встановлення каркасу на всю довжину свердловини і може виконуватись в умовах рухомих грунтів та в умовах щільної забудови.Виконання буронабивних паль відносно простіший спосіб на відміну від "Буроінʼєкційних паль", але значно довший та дорожчий. Не дивлячись на це, технологія "Буронабивні палі" є не замінною при виконання підпірних стінок, влаштування паль в беспосередній близькості до існуючих конструкцій та за умови занурення каркасів більше 15 м довжиною. Назва "Буронабив" закріпилась за цією технологією трохи не коректно, власне "Буронабивна паля" виконується шляхом пробурення свердловини в щільних грунтах із збереженням ціліндричної форми та наступним заповненням цієї свердловини щебенем або вологим бетоном з ущільненням кожного шару такого заповнення важким металевим предметом. Тім не меньш такий метод ще використовується для закріплення грунтів, створення дренажних каналів або ущільнення основи палі. Також технологія "Буронабивні палі" дозволяє виконувати палю з розширенням в нижній частині, що суттєво збільшує несучу здатність такого елемент.
Drilled piles
Drilled piles are made by the method of gradually rotating immersion of the auger (auger) into the soil to the design depth under the protection of a casing pipe or bentonite solution (also in a combination of the first and second). The concrete mixture is fed into the well using concrete pouring pipes under the action of gravity or pumping with a concrete pump. The submergence of the frame is done before the concrete is fed, and the casing pipe is removed simultaneously with the concrete feed from the mark, when the concrete mixture fills the casing pipe to the height of the extraction. in contrast to the "Bore injection" technology, this technology has a minimal impact on the stability of the soil and provides the opportunity to install the frame over the entire length of the well and can be performed in conditions of moving soils and in conditions of dense construction. The execution of bored piles is a relatively simpler method, unlike "Bore injection piles" , but much longer and more expensive. Despite this, the technology "Drilled piles" is irreplaceable in the construction of retaining walls, the installation of piles in close proximity to existing structures and in the case of submersion of frames more than 15 m long. The name "Drilled pile" has been attached to this technology a little incorrectly, actually "Drilled pile" is performed by drilling a well in dense soils while maintaining a cylindrical shape and then filling this well with crushed stone or wet concrete and compacting each layer of such filling with a heavy metal object. Nevertheless, such a method is still used to consolidate soils, create drainage channels or compact the base of the pile. Also, the technology "Drilled piles" allows you to make a pile with an expansion in the lower part, which significantly increases the load-bearing capacity of such an element.
Pale wiercone
Pale wiercone wykonuje się metodą stopniowego zanurzania świdra (świdra) w gruncie na głębokość projektową pod osłoną rury osłonowej lub roztworu bentonitu (również w połączeniu pierwszego i drugiego). Mieszanka betonowa jest podawana do studni za pomocą rur do wlewania betonu pod działaniem grawitacji lub pompowania za pomocą pompy do betonu. Zanurzanie ramy odbywa się przed podaniem betonu, a rura osłonowa jest usuwana jednocześnie z doprowadzeniem betonu ze znaku, gdy mieszanka betonowa wypełni rurę osłonową do wysokości wydobycia. w przeciwieństwie do technologii „Bore injection” technologia ta ma minimalny wpływ na stabilność gruntu i daje możliwość montażu ościeżnicy na całej długości studni i może być wykonywana w warunkach ruchomych gruntów oraz w warunkach gęsta konstrukcja Wykonanie pali wierconych jest metodą stosunkowo prostszą, w przeciwieństwie do „Pali iniekcyjnych wierconych”, ale znacznie dłuższą i droższą. Mimo to technologia „Pale wiercone” jest niezastąpiona przy budowie murów oporowych, montażu pali w bliskiej odległości od istniejących konstrukcji oraz w przypadku zatapiania ram o długości powyżej 15 m. Nazwa „Pal wiercony” została dołączona do tej technologii trochę niepoprawnie, w rzeczywistości „Pal wiercony” wykonuje się wiercąc studnię w gęstej glebie z zachowaniem cylindrycznego kształtu, a następnie wypełniając ją kruszonym kamieniem lub mokrym betonem i zagęszczając każdą warstwę takiego wypełnienia ciężkim metalowym przedmiotem. Niemniej jednak nadal stosuje się taką metodę do konsolidacji gruntów, tworzenia kanałów odwadniających lub zagęszczania podstawy pala. Również technologia „Pale wiercone” pozwala na wykonanie pala z rozszerzeniem w dolnej części, co znacznie zwiększa nośność takiego elementu.
Мікропалі
Мікропалі отримали свою назву завдяки розмірам і габаритам техніки для їх виконання. Це тіж самі буроінʼєкційні або буронабивні палі лише меньших діамтрів та довжини, що робить їх незамінними при виконанні невиликих обємів робіт, роботі в умовах обмеженного простору (виконання паль підсилення фундаментів, палі в середені існуючих будівель та подібне) але вже до ціє родини долучаються спеціалізовані палі - грунтоцементні (збільшення несучою здатності грунтів шляхом цементації існуючих грунтів без їх заміни), джетграутінг (забурення труби з форсунками на проектну глибину і нагнітання цементного розчину під великим тиском з поступовим вийманням і обертанням бурового інструменту). Для виконання мікропаль використовуються принципово різні інструменти залежно від задач і умов (електричні бурові станки, гідробури на базі екскаваторів, бурові установки на гусиничному шасі та спеціалізовані мікробурові установки). Також до мікропаль можна віднести грунтові анкера. Вони не використовуються для влаштування фундаментів, а мають на меті утримання вертикальних (похилих, зсувних та подібне) конструкцій. Найчастише грунтові анкери використовують для утримання підпірних стін або для виконання протизсувних заходів.
Micropiles
Micropiles got their name due to the size and dimensions of the equipment for their execution. These are the same injection or bored piles, only of smaller diameters and lengths, which makes them indispensable when performing small volumes of work, working in conditions of limited space (making piles for strengthening foundations, piles in the middle of existing buildings, and the like), but specialized piles are already added to this family - soil-cement (increasing the bearing capacity of soils by cementing existing soils without replacing them), jet grouting (drilling a pipe with nozzles to the design depth and injecting cement mortar under high pressure with gradual removal and rotation of the drilling tool). For the execution of micropiles, fundamentally different tools are used, depending on the tasks and conditions (electric drilling rigs, hydraulic drills based on excavators, drilling rigs on crawler chassis and specialized micro-drilling rigs). Soil anchors can also be classified as micropiles. They are not used for laying foundations, but are intended to support vertical (sloping, sliding, and similar) structures. Most often, soil anchors are used to hold retaining walls or to perform anti-slide measures.
Mikropale
Mikropale otrzymały swoją nazwę ze względu na wielkość i wymiary sprzętu do ich wykonania. Są to te same pale iniekcyjne lub wiercone, tylko o mniejszych średnicach i długościach, co czyni je niezbędnymi przy wykonywaniu niewielkich nakładów pracy, pracy w warunkach ograniczonej przestrzeni (wykonywanie pali do wzmacniania fundamentów, pali w środku istniejących budynków, podobne), ale do tej rodziny dodawane są już specjalistyczne pale - gruntowo-cementowe (zwiększające nośność gruntów poprzez cementowanie istniejących gruntów bez ich wymiany), jet grouting (wiercenie rury z dyszami na głębokość projektową i wstrzykiwanie zaprawy cementowej pod wysoką nacisk ze stopniowym usuwaniem i obracaniem narzędzia wiertniczego). Do wykonania mikropali wykorzystywane są zasadniczo różne narzędzia, w zależności od zadań i warunków (wiertnice elektryczne, hydrauliczne na bazie koparek, wiertnice na podwoziu gąsienicowym oraz specjalistyczne mikrowiertnice). Kotwy gruntowe można również zaklasyfikować jako mikropale. Nie służą do układania fundamentów, ale są przeznaczone do podtrzymywania konstrukcji pionowych (skośnych, przesuwnych itp.). Najczęściej kotwy gruntowe służą do podtrzymywania murów oporowych lub do wykonywania czynności antypoślizgowych.
Забивні та задавлювальні палі
Забивні палі, найстаріший спосіб влаштування пальових фундаментів який використовуєтся й досі. Технологія забивних паль передбачає динамічне навантаження на залізобетоний виріб квадратного (інколи круглого або іншого, передбаченого проектом) перерізу заздалегідь виготовлений на заводі (також деревяний або металевий, але то дуже рідко й набагато дорожче). перед зануренням такої палі виконуються попереднє буріняя направляючої свердловини (лідерне буріння). Потім паля подається підйомним механізмом та закріплюється на молоті для подальшого забивання в пробурену свердловину. Несуча здатність забивної палі досягається за рахунок ущільнення грунту відносно бокових стінок палі та виникнення тертя. Потім необхідно зруйнувати верхню частину такої палі для звівльнення від бетону армути, щоб увязати цей елемент з фундаментом (інколи цього не роблять , а просто опирають фундамент на оголовок палі). Відмінність забивної палі від задавлюваної або віброзанурюваної тільки в механіці процесу. В задавлюваній палі використовується гідроцилінд, а в віброзанурюваній - віброзанурювач з високою частотою коливань. В сучасній практиці використовуються задавлювальні механізми на рейковому ходу, а віброзанурювачі з направляючим столом, що робить непотрібним виконяння лідерних свердловин і значно збільшує виконання занурення паль за аналогічну одиницю часу. З причини динамічного навантаження на грунти, а відповідно і на споруди поруч, забивні і віброзанурювані палі не рекомендовано використовувати в умовах існуючої забудови, не стійких схилів, підземниї або наземних комунікацій та іншого, на що може негативно вплинути вібрація грунтів.
Driving piles
Driven piles, the oldest method of piling foundations, which is still used today. The technology of driven piles involves a dynamic load on a reinforced concrete product of a square (sometimes round or other, provided by the project) cross-section, manufactured in advance at the factory (also wooden or metal, but it is very rare and much more expensive). before sinking such a pile, preliminary drilling of the guide well (leader drilling) is performed. Then the pile is fed by the lifting mechanism and fixed on the hammer for further hammering into the drilled well. The bearing capacity of the driven pile is achieved due to the compaction of the soil relative to the side walls of the pile and the occurrence of friction. Then it is necessary to destroy the upper part of such a pile to loosen the reinforcement from the concrete in order to tie this element to the foundation (sometimes this is not done, but simply rest the foundation on the head of the pile). The difference between a driven pile and a pressed or vibro-immersed pile is only in the mechanics of the process. A hydraulic cylinder is used in a pressed pile, and a vibrating plunger with a high frequency of oscillation is used in a vibrating pile. In modern practice, crushing mechanisms on a rail course are used, and vibratory sinkers with a guide table, which makes it unnecessary to perform pilot wells and significantly increases the execution of pile sinking in a similar unit of time. Due to the dynamic load on the soil and, accordingly, on the structures nearby, driven and vibration-immersed piles are not recommended for use in conditions of existing buildings, unstable slopes, underground or surface communications, and other things that can be negatively affected by soil vibration.
Wbijanie pali
Pale wbijane, najstarsza metoda palowania fundamentów, stosowana do dziś. Technologia pali wbijanych polega na obciążeniu dynamicznym wyrobu żelbetowego o przekroju kwadratowym (czasem okrągłym lub innym, przewidzianym w projekcie), uprzednio wyprodukowanym fabrycznie (również drewnianym lub metalowym, ale jest to bardzo rzadkie i dużo bardziej droższy). przed zatopieniem takiego stosu wykonuje się wstępne wiercenie studni prowadzącej (wiercenie prowadzące). Następnie stos jest podawany przez mechanizm podnoszący i mocowany na młotku w celu dalszego wbijania w wywierconą studnię. Nośność wbijanego pala uzyskuje się dzięki zagęszczeniu gruntu względem ścian bocznych pala oraz występowaniu tarcia. Następnie konieczne jest zniszczenie górnej części takiego pala, aby poluzować zbrojenie od betonu w celu przywiązania tego elementu do fundamentu (czasami tego nie robi się, a po prostu oprzeć fundament na czole pala). Różnica między palem wbijanym a palem wciskanym lub wibro-zanurzonym tkwi tylko w mechanice procesu. W sprasowanym stosie zastosowano cylinder hydrauliczny, a w wibracyjnym stosie zastosowano wibrujący nurnik o dużej częstotliwości drgań. We współczesnej praktyce stosuje się mechanizmy kruszące na torze szynowym oraz obciążniki wibracyjne ze stołem prowadzącym, co eliminuje konieczność wykonywania odwiertów pilotowych i znacznie zwiększa wykonanie zagłębienia pala w podobnej jednostce czasu. Ze względu na dynamiczne obciążenie gleby i, odpowiednio, pobliskich konstrukcji, stosy napędzane i zanurzone w wibracjach nie są zalecane do stosowania w warunkach istniejących budynków, niestabilnych zboczach, komunikacji podziemnej lub powierzchniowej oraz innych rzeczy, na które może mieć to negatywny wpływ przez wibracje gleby.
Гвинтові палі
Гвинтові палі (або геошурупи, анкера). Такі палі не потребують армування і бетонування (хоча інколи в труби гвинтових паль заливають бетон) бо виконуються шляхом наварювання на трубу стартового шнеку (дві-три реборди). Технологія влаштування гвинтових паль передбачає використання гідравлічного або електричного обертального механізму який закручує палю в грунт (звідси й друга назва - геошуруп, тобто шуруп для грунту). Після цього паля одразу готова до використання (хоча бажано дочекатися стабілізації розрихлиного грунту або провести ущільнення). Як правило, гвинтові палі використвують для влаштування фундаментів малих архитектурних форм де є потреба в декількох палях з низькою несучою здатністю і щільність грунтів в основі таких паль забезпечую достатні показники.
Screw piles
Screw piles (or geoscrews, anchors). Such piles do not require reinforcement and concreting (although concrete is sometimes poured into the pipes of screw piles) because they are made by welding a starting auger onto the pipe (two or three flanges). The technology of installing screw piles involves the use of a hydraulic or electric rotary mechanism that twists the pile into the ground (hence the second name - geoscrew, that is, a screw for the soil). After that, the pile is immediately ready for use (although it is advisable to wait for the stabilization of the loose soil or carry out compaction). As a rule, screw piles are used for arranging the foundations of small architectural forms where there is a need for several piles with a low bearing capacity and the density of the soil at the base of such piles provides sufficient indicators.
Pale śrubowe
Pale śrubowe (lub geośruby, kotwy). Takie pale nie wymagają zbrojenia i betonowania (chociaż czasami beton wlewa się do rur pali śrubowych), ponieważ wykonuje się je przez przyspawanie do rury świdra startowego (dwa lub trzy kołnierze). Technologia instalowania pali śrubowych polega na zastosowaniu hydraulicznego lub elektrycznego mechanizmu obrotowego, który wkręca pal w ziemię (stąd druga nazwa - geośruba, czyli śruba do gruntu). Następnie stos jest od razu gotowy do użycia (chociaż wskazane jest poczekanie na stabilizację luźnego gruntu lub wykonanie zagęszczenia). Pale śrubowe z reguły stosuje się do układania fundamentów w małych formach architektonicznych, gdzie istnieje zapotrzebowanie na kilka pali o małej nośności, a gęstość gruntu u podstawy takich pali zapewnia wystarczające wskaźniki.
